Звичка подорожувати

– Привіт, Ір. Як справи?
– Алло. Вітаю. Та ось, у поїзді їду.
– Що знову? Краще б сходила зі мною на вечірку. І звідки тільки у тебе така пристрасть до поїздок?!

Дійсно, звідки. Так склалося, що в першу свою поїздку я вирушила ще в утробі матері. Ми прилетіли тоді з Польщі в Україну. Мама хотіла, щоб я з’явилася на світ на татовій батьківщині – в Харкові. Але у мене, судячи з усього, вже тоді були інші уявлення про те, як треба подорожувати. Тому приголомшила я всіх своїм народженням у маленькому містечку в Дніпропетровській області, на батьківщині мами.
Read More

Як писати електронні листи так, щоб вони доходили до одержувачів

Ось уже 10 років близько 360 днів на рік я регулярно читаю і відправляю десятки листів по електронній пошті. За цей чималий термін я зібрала список основних проблем, які ускладнюють процес взаєморозуміння людей при спілкуванні за допомогою електронного листування. Мені дуже хочеться поділитися з вами накопиченою інформацією. Нехай це буде мій невеликий внесок в підвищення ефективності ділового інтернет-спілкування.

Ви скажете: “Та яка пошта !? Адже вже давно всі користуються мессенджерами!”. Я звичайно ж не можу не погодитися, що зручність електронної пошти для моментального отримання необхідної інформації в електронному вигляді вже під сумнівом. Але чи можете ви назвати мені хоч один загальнодоступний месенджер, який дозволяє зручно структурувати листування, прикріплювати документи до конкретного тексту, ставити автоматичні нагадування в календар і т.д.? Не можете? Отож.
Read More

Давайте поговоримо про експертність

Років з 10 тому я посіла друге місце в одному всеукраїнському близько літературному конкурсі. Потрібно було написати есе про свою професію. Тоді і народився мій невеличкий опус Оповідання про нелегке життя маркетологів.

Окрилена несподіваним для себе успіхом, я поспішала поділитися своєю маленькою перемогою з найближчими друзями. Тоді я радісно щебетала їм: “Ну що, ви читали моє есе? Мені за нього подарували iPod, уявляєте !?”

“Так. Читали”, – сухо відповіли вони. “Але ж текст твій якийсь неправдивий.” Ось такий беземоційний висновок я тоді почула. А очікувала, що вони розділять мою радість, похвалять і я окрилена побіжу далі придумувати подібні тексти.

Read More

Книга Марі Карачіної “Never Stop”

Напевно у вас теж таке було, коли береш у руки нову книгу і розумієш – це саме те, що тобі потрібно було прочитати в цей момент життя. Так склалися мої стосунки з абсолютно новим для мене жанром – таким собі життєвим non-fiction про спорт, який закликає ніколи не зупинятися.

З цим автором-дебютантом я раніше не була знайома ні в яких онлайн і офлайн вимірах. Одного разу я побачила пост однієї цікавої дівчини, на яку я давно підписана в Facebook. Вона написала про те, як пройшли її вечір і ніч в обіймах з книгою Марі Карачиної. Як вона ридала мало не над кожною сторінкою, про те, як сильно ця книга виявилася співзвучною з її внутрішнім світом.

Read More

Фото-есей “Моя Україна”

Заліщики, місто в обіймах Дністра в Тернопільській області

– Привіт, Іринко. Як справи?
– Та ось, у поїзді їду.
– Куди цього разу? Мабуть знову у глушину якусь? Старі руїни розглядати? Чого тебе туди так тягне?
– Я не зможу тобі пояснити. Спробуй краще сам.
Read More

Творча зустріч з ювеліром Станіславом Дрокіним

Станіслав Дрокін. Фото Володимира Оглобліна

Доброго дня, мене звуть Станіслав Дрокін. Я починав з простого гравера на заводі. Зараз я ювелір, гемолог і експерт з культурної спадщини. Я – людина, яка зробила себе сама!

Мабуть, я не чула такої короткої, але в той же час ємної і ефектної самопрезентації. Виявилося, що ці перші короткі чотири речення несуть в собі набагато більше, ніж голослівний самопіар. Станіслав, спочатку будучи ювеліром-самоучкою, відкрив свою майстерню ще в 1994 році. З тих пір він пройшов колосальний професійний шлях, що складається з навчання в різних країнах, щоденної праці ювеліра, пошуків нових творчих і технічних ідей. Цей шлях пройдено не дарма.
Read More

Суми – місто храмів, стріт-арту, смачної їжі і гарної архітектури

Вид з вулиці Соборна на Свято-Воскресенський кафедральний собор

 

Вирушаючи в чергове нове місто, буває, що не маєш про нього ані найменшого уявлення. В історичному контексті ти щось ще пам’ятаєш, але що конкретно на тебе там чекає по приїзду – не знаєш.

Саме таким для мене стало місто Суми. Рушили ми туди невеликою групою ентузіастів-дослідників України. Постараюся передати свої враження про те, чим може бути цікаве це місто туристу.

Read More

Творча зустріч з міжнародним кореспондентом Мстиславом Черновим у Харкові

Як і мільйони інших молодих людей він шукав себе. Завдяки знанню іноземних мов, любові до фотографії та подорожей встав на стежку тревел-фотографа і перекладача. Можливо він так і залишився б одним із сотень тисяч творців картинок з подорожей, якби не один випадок.

Сьогодні Мстислав Чернов – фото- і відео-кореспондент у “найгарячіших” точках світу (Ірак, Сирія, Донбас та ін.). Він працює на міжнародні агентства Associated Press і Reuters.

Колись в одному з фототурів у Туреччині Мстислав став свідком революційних повстань. Поки його колеги мирно спали в готелі, він відправився в епіцентр подій в Стамбулі і зняв там свій фоторепортаж. Read More

Нижня Озеряна

Телефонна розмова:

– Так, Олено, я пам’ятаю, ми досі не записали моє інтерв’ю для вашої передачі. Я зовсім загруз у своїх нових проектах. А давайте-но зробимо так, я вас запрошую на цих вихідних в одне чудове місце. Ми там і інтерв’ю запишемо, і на природі погуляємо, насмажимо шашличків. Це зовсім недалеко від Мерефи, погоджуйтеся.
– Добре давайте. Read More

Нескучне – вотчина художниці Зінаїди Серебрякової

Якщо відправитися з Харкова в сторону Муромського водосховища, то через 25 км можна доїхати до села Веселе. А проїхавши ще 8 км, ви опинитеся там, де мобільні оператори повідомляють, що ви покинули межі України – в напівпорожньому маленькому селі Нескучне на самому кордоні з Росією. Це село могло б так і залишитися ніким не поміченим на мапі Харківської області, якби не група ентузіастів на чолі з відомим фотографом Володимиром Оглобліним.
Read More